Таня-Марія Литвинюк – Так виводиш себе з цього стану зими…

Те, що ви будували роками,
може бути зруйноване в одну мить
– все одно будуйте (Мати Тереза)

Так виводиш себе з цього стану зими –
з викликом,
а тобі починається сніг – відрами,
а тобі починаються сни – титрами,
а тобі починається мир – війнами.

А тобі починаються дні – тижнями,
а у тебе вгрузають вітри – іклами,
а на тебе сторонні очима хитрими,
а тебе перехожі штовхають ліктями.

І гортаєш, як стрічку новин –
витримай.
По тобі електричний розряд – виживи.
А на тебе стурбовані лиця – літрами.
А в тобі розчиняється крик – тишею.

І здригаєшся раптом, що все це тобі звичкою:
ці будинки, ці рухи, ці пальта, ці дні коричневі.
А в тобі розливається небо – річкою,
А в тобі безкінечна любов вистигла.

Так виводиш себе з цього стану зими –
зрештою,
відчуваєш себе на кілька морів старшою.
А в тобі починається Бог – ніжністю.
А тобі посміхаються люди –
першими.

автор: Таня-Марія Литвинюк

Так виводиш себе з цього стану зими