Таня Левадко – безімненності байдужих днів…

безімненності байдужих днів
стають скупими речення в блокноті.
вчорашню радість вкрав буденний гнів,
від вічності лишилися лиш миті.

збуваються бажання ворогів,
мої ж – перетворились в попелище.
актор душі наносить темний грим
іде у ніч . лиш вірет лютий свище.

і падають придумані зірки,
вмирають на руках мої надії,
станція , вихід, не мої думки,
печальність ночі падає на вії .

автор: Таня Левадко