У сіре небо піднімаю карі очі,
Мабуть, то вітер, аж до сліз їх ріже без жалю.
Люблю. І це найважчий злочин…
Сьогодні я тебе дружині й сину віддаю.
Блакитний погляд так, розгублено, на перехресті вулиць
Також шукатиме лише мене.
Навіщо знову, мій одружений сусіде, я наткнулась,
На кохання подругою вкотре вкрадене?
автор: Таня Бенещук
