Моїх плечей тепер торкаєшся не ти,
Над серцем реабілітованим не власник.
З тобою крокувала по межі,
Та «він» тримав. «Він» не давав упасти.
І пальці рук в розхристанім волоссі,
Блукають вітром серед трав.
Ти вниз штовхав вдивляючись у очі,
А «він»…А «він» перину підстеляв.
автор: Таня Бенещук
