Гранітне серце маєш…
Знаєш?
Як із країни Оз залізний дроворуб.
Скільком ти крила обпікаєш,
Скількох на смуток вже прирік?
Наносиш грим та маску одягаєш…
Граєш.
Я аплодую стоячи тобі.
Навіщо спокій відбираєш,
У тих, до кого почуття німі?
Слова «на виліт» в скроні.
Думи мов коні…
Галопом під шкіру минувшим теплом.
Довго ще смужкою в мОї долоні,
Будеш вплітатися шовком?
автор: Таня Бенещук
