Так мало сказаних тобою “ми”

Так мало сказаних тобою “ми”,
Так мало пройдених доріг з тобою…
Не досить тепло в променях весни,
Не надто холодно зимою.

Багато сказаних тобою “я”,
Багато ніжності, що у собі плекала.
Так рідко чула, що лише твоя,
Так рідко говорила, що кохала…

Багато в пам’яті зосталось протиріч,
А чистих спогадів про тебе надто мало…
Коли зустрінемось з тобою віч-на-віч,
Я щиро хочу, щоб і їх не стало.

автор: Аня Сокирко