І знову ніч та знову марить
Я в цьому світі мов чужа
А дума в серці ніби парить
Що мить спокуси не моя
Я усміхнусь вам і тим паче
Забуду ваші імена
І моя совість не заплаче
В мені давно її нема
Чому мені так тяжко з вами
Та йдіть до біса з вашими «мечтами»
Я мрію про таке, що вам не снилось
Та вже всі сили битись закінчились
Та все ж я вірю…палко свято вірю
що буде завтра день, що будуть мрії
що я таки не одурію
від вашого нікчемного буття
собі сама я створюю життя!

автор: Анастасия Большакова

Меню