Сижу у кiмнатi i пишу вiрша,
Бо серце болить i ридає душа,
Без тебе кохана немає життя.
Пробач менi сонце за вчинки моii,
Я знаю, що зле учинив я тодi,
Бо гордiсть закрила очi менi.
Я хочу побачити знову тебе,
Бо тяжко без тебе,
Лиш ти в мене є.
Але я надiюсь, що скоро прийде,
Те наше кохання, що зiгрiвало мене,
I я знову обнiму кохана тебе!
автор: Андрій Негрич