Світ не ділиться

Кажуть світ не ділиться на «було» і «буде».
Кажуть в нім немає «із тобою» й «без тебе».
Той, хто сказав оце не знає душі моєї буревій,
Що без тебе жити не бажаю, а з тобою гріх душі моїй.
І гріх не в тім, що так кохаю,
А в тім, що з іншою твоє життя.
Мене ти забуваєш, йдеш все далі,
А я – одна…одна
Чекаю день, коли зустрінемося знову.
Коли  загляну в очі я твої,
Коли слова сказати сил  не стане
Та і потреби вже не буде в них.
Коли упевнюся сама, коли відчую і заплачу
За тим, що втрачені ті дні і поцілунки ті гарячі.
Та сліз моїх ти не побачиш
Не торкнешся ти мене
Тоді душа й твоя заплаче
За тим, що було і буде…