Стоїш над прірвою одна,
В твоєму серці порожнеча…
Це все – життя!Це все не гра!
А смерть безглузда- просто втеча…

Чому тебе не зрозуміли
Найрідніші тобі люди?
Чому так сіро у душі?
Чому так сіро в серці, всюди?

Ще крок зроби…і все-кінець!
Нічого більше вже не буде…
Життя зведеш ти нанівець
А серце біль увесь забуде…

Тобі не страшно, ти щаслива!
Усмішка на лиці жевріє…
Тебе нема, ти вже пішла,
А щастя все про щастя мріє!

Зупинись! Вставай! Іди!
Ти нічого ще не знаєш!
Досягнеш іще мети,
А це з усмішкою згадаєш!

К.О.М…

автор: Параскевія Наумівна

Меню