Стоїш над прірвою одна,
В твоєму серці порожнеча…
Це все – життя!Це все не гра!
А смерть безглузда- просто втеча…
Чому тебе не зрозуміли
Найрідніші тобі люди?
Чому так сіро у душі?
Чому так сіро в серці, всюди?
Ще крок зроби…і все-кінець!
Нічого більше вже не буде…
Життя зведеш ти нанівець
А серце біль увесь забуде…
Тобі не страшно, ти щаслива!
Усмішка на лиці жевріє…
Тебе нема, ти вже пішла,
А щастя все про щастя мріє!
Зупинись! Вставай! Іди!
Ти нічого ще не знаєш!
Досягнеш іще мети,
А це з усмішкою згадаєш!
К.О.М…
автор: Параскевія Наумівна