Холодний дощ знов стукає в вікно,
Нагадує про осінь жовтолисту,
Хоча вже червень на дворі давно,
Я згадую про весну чарівнисту.
Я згадую, коли все зацвіло,
Коли стояли в білих платтях груші,
Це все наспрвді, а не в сні було,
Краса весняна радувала душу.
Усе в цвіту, природа чарівна,
По іншому і сонце навіть гріє,
Весна, так швидко, наче мить пройшла,
Душа моя про весну ніжну мріє.
автор: Ілля Манченко | 28.05.13