Соломія Володимирівна – Знов хмари смутку наді мною…

Знов хмари смутку наді мною
Падуть на груди крапельками сліз..
Душа вмивається солоною росою,
А серце тане, мов гарячий віск…

Я так молилась, щоб з тобою
Нас понад зорі вітер ніс,
Щоб ніжний паросток любові
В твоєму серденьку проріс.

Та чи молилась не так ревно,
Чи надто вірила в дива?
Невже усе було даремно?
Невже ми просто ти і я ?

автор: Соломія Володимирівна

Знов хмари смутку наді мною...