Скажи, ти думаєш про мене
У мовчазних обіймах тиші,
Коли тьмяніє світло денне,
І вітер місяця колише?
Коли світанок на порозі
Іскриться сонячним промінням,
Берези іній плетуть в коси,
А ти…Чий образ ти лелієш?
Хто привидом у сни крадеться,
Дурманить розум, мов з похмілля?
Кого ховаєш в себе в серці?
Ім’я чиє у твого божевілля?
Мені потрібна ця відвертість…
Мені б лиш крапельку надії…
Душа чомусь до тебе рветься,
Моя далека ніжна мріє…
автор: Соломія Синиця