Солдат ЗСУ – Я ніколи в житті не стріляв з кулемета

Я ніколи в житті не стріляв з кулемета,
Я – гранату повік не тримав у руці…
А чи треба країні сьогодні поети,
Коли понад усе ій потрібні бійці?

Закрутило мій край у страшній круговерті,
Де щодня у людей відбирають життя,
Знов замішано світ на стражданнях і смерті.
А у мене думки про безцінність буття!

Всюди – чорна брехня, всюди підлість і зрада.
Хтось у пекло іде, хтось до раю летить…
Чи потрібні сьогодні пісенні рулади,
Що змивають з душі всю жорстокість за мить?!

Знову я умиваюсь сльозами і кров’ю
Відпускаю свій біль у думки і слова,
Я хотів би наповнити край мій любов’ю,
Поки струни тремтять і душа ще жива!

Я ніколи в житті не стріляв з кулемета,
Але я – на війні й, слава Богу, не вмер!
Хай здається що вам, не потрібні Поети,
Та вони, як ніколи, потрібні – тепер!

На жаль, ім’я автора невідоме.

Я ніколи в житті не стріляв з кулемета