відлік почався із першого подиху
і не закінчиться поки відміряно
жити, бо серце наповнене доверху
тільки б тепла тільки б неба і віри нам
щоб не спинилися в теміні оберти
щоб наші очі не стали прозорими
як би не плавились вчинки мов золото
все що важливо давно уже скоєно
ввечері газоподібними вежами
сонце сповзає з найвищого поверху
все що потрібно нам – знати обмеження
і не зірватись з останнього подиху
автор: Софія Безверха
