Снежана Белая – Занотую весну у блокноті своєму в останнє.

Занотую весну у блокноті своєму в останнє.
Замалюю поля, насаджу густо-густо жоржин –
і дрібненьким дощем (утоплю безголосе кохання,
відспіваю його, а попереду сотні стежин).

І можливо мене на якійсь жде омріяна мрія.
Через терни пройду, через небо і землю чи смерть.
Головне, щоб моє… Моє серце щось щиро зігріло,
а не вкинуло знов у земну круговерть.

У блокноті моїм вже давно оселилась зневіра,
а я впевнено всім та й собі вже укотре брешу.
Бо зростило життя у мені, мабуть, хижого звіра:
не перечу комусь, лиш себе розриваю-душУ.

По краєчку листа слово в слово єднається в риму.
Між рядочків пливе лейтмотивом остання весна.
Я напевно засну. Хай блокнотом тиняється злива,
а пробудить хай той, з ким дорога єдина, одна…

автор: Снежана Белая

Занотую весну у блокноті своєму в останнє.