Сліпий художник

Сліпий художник малював,
Як б’ється серце в нього.
Як він безмежно ним кохав,
Як мав таку ще змогу.
Він завжди це лиш малював,
Лиш те, що міг відчути
Лиш подих вітру і небес,
У такт із серцем звуки.
Кохати поглядом не  міг,
Як часто ми кохаєм.Він знав, що очі не дозволять
Побачити хоч краєм.
Та він від цього не страждав
І серце біль не знало.
Воно усе його життя
Як вірний друг трималось.
Він малював розбиті серця,
Яких не склеїть вже ніхто.
Як потім плачуть і страждають
Та все одно любов кидають.
Він пізнав страждання, пізнав печаль.
Та смутку він всміхався.
Усе своє земне життя
Ніколи не здавався.
Картинами передавав
Глибокий сенс кохання.
Він так цінив своє життя
І дар до малювання.
Хтось розумів його думки
Й в картини придивлявся,
А хтось вважав його дурним
І просто насміхався…

автор: Юлія Гаврушко