Сковорода Григорій – Зозуля та Косик (скорочено)

1722-1794

Зозул спитала чорного Дроздика, чому він не нудьгує співаючи. Сама вона співає навіть частіше за нього, але це не позбавляє її від нудьги.

Дроздик відповів так: Зозулі тільки й роботи, щоб, підкинувши свої яйця в чуже гніздо, з місця на місце, співати та їсти. Він же сам годує, береже і навчає своїх дітей, а співом лише полегшує собі працю.

Сила [ мораль]. Безліч людей, нехтуючи своїм покликанням, тільки їдять, п’ють та співають. Та через своє неробство вони нудьгують більше від тих, що працюють “без ослаби” [відпочинку]. Бо всі ці заняття — не справа, а “хвостик” справи. Ті ж, хто їсть, п’є та співає, аби потім охочіше взятися до роботи, не знають і нудьги. Саме про них говориться в прислів’ї: “Добрій людині всякий день свято”. Отже, не може бути щасливою людина, яка не полюбляє своєї справи. Найбільше ж задоволення дає поєднання власної праці із загальною роботою суспільства. Саме це є “істинне життя”. Тепер можна зрозуміти вислів давньогрецького філософа Сократа: “Дехто для того живе, щоб їсти й пити, а я п’ю та їм для того, щоб жити”.

стислі перекази творів української літератури