Сидить поет у мене в голові

Сидить поет у мене в голові
Сидить і пише про історії минулі
Читає вголос класиків вірші
І пише, пише по моїй літературі

І хоче щось сказати той поет
Які нікчемні і бездарні всі мої вірші
Як засмердівся рими туалет
Що чує запахи навозу на душі

Шепоче тихо-тихо звуками у ніч
І каже, що не слава і визнання
Мене чекають віч-на-віч
А лиш прокльонів голосних терзання

Він далі пише, далі шкрябає історії свої
Доводить регіт той до вищого бездарства
Я проклинаю всіх поетів в голові
Вони мене довели до віршованого п’янства!

автор: Орест Кондзірський

 

РЕКЛАМА:

Надання пасажирських перевезень по Україні та Європі автобусом “Ман туристичний” (55 місць)