Шашкевич Маркіян – Веснівка (скорочено)

Цвітка дрібная
Молила неньку,
Весну раненьку:
“Нене рідная!
Вволи ми волю —
Дай мені долю,
Щоб я зацвіла,
Весь луг скрасила.
Щоби я була,
Як сонце, ясна,
Як зоря, красна,
Щоби-м згорнула
Весь світ до себе!”
“Доню, голубко!
Жаль мені тебе.
Гарная любко;
Бо вихор свисне,
Мороз потисне.
Буря загуде —
Краса змарніє.
Личко зчорніє,
Головоньку склониш,
Листоньки зрониш, —
Жаль серцю буде”.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Веснівка — це веснянка, весняна пісня. М. Шашкевич створює поетичну картину, яку можна розуміти й алегорично. Квітка (цвітка) просить матусю-весну, щоб та допомогла їй швидше розквітнути, привернути до себе увесь світ своєю красою. А ненька остерігає необережну квіточку, яка не розуміє, що ще можуть бути мороз, вітер, які знищать її красу.
Так і матері застерігають своїх доньок, які прагнуть швидше подорослішати. Вірш нагадує народну пісню, містить ознаки національного гуцульського колориту, зокрема діалектизми.

стислі перекази творів української літератури