Пусті обіцянки, пусті слова, що говорив мені ти літом.
Я їх забула майже, бо до дна, вже випитий бокал вина…
Та сум, і біль ще залишився в серці, й болить мене іще душа,
Але із часом все проходить, і ось любов уже пройша..
А може то була привичка, що пов”язала серце враз,
Ну все закінчую цю казку, але напам”ять пишу я,
Рядки ось ці, щоб було що згадати, коли назовсім підеш із життя.
З мого життя коли ти підеш, але направді, назавжди,
Щоб якось знову теплим літом, я пригадала їх собі,
Й не повелась на них знову, не повелася я на ті
Пусті обіцянки, пусті…
автор: Таня Шарова