Юлька Гриценко – Зальвовлені

Покотилися спогади краплями,
Наче перли намиста погублені.
І старенька бруківка заплакала,
Недоніжена і недолюблена.

Наче громом у полі між травами
Пронеслись два трамваї сполохані.
І прощання здавалось забавою
Для нещасних, до болю закоханих.

Поміж куполів неба вечірнього,
Майоріли зіниці залякані.
Обіцяли навік бути вірними,
А сьогодні від зради заплакали.

Пронеслось «прощавай» над вокзалами,
Переходами і світлофорами.
А ліхтарики довго казали нам,
Що до смерті зостанемось хворими.

Обмінялись думками взаємними,
І ще довго мовчали здивовані.
Бо єдине нас досі поєднує:
Ми обоє навіки зальвовлені.