Пробач. Забудь. Так сталось.

Твоє життя не склалось,
Воно гайнуло повз моє,
Пробач. Забудь. Так сталось.
Павутинням пам’ять заснує.

Переживеш тягар розлуки,
Знайдеш кохання ти нове,
Простягнеш до коханої ти руки,
Та ім’я промовиш не моє.

Пробач. Забудь. Так сталось.
Павутинням пам’ять заснує.
Повір, так важко мені чекалось.
Розбила серденько своє.

І як ти Бога не благав,
І як молитви не тлумачив,
В моєму серці головним не став,
Лише тінь мою побачив…

автор: Іванна Сирота