Поет

Вже стомлений трамвай везе мене додому
А я люблю тебе, люблю і не віддам нікому
Ти ніжністю троянд цілуєш мої губи
Я знаю, що навіки, навіки твоїм буду

А ліхтарів тепло дало мені натхнення
І ніжний, тихий дощ, лунатиме до рання
А я стоятиму під ним, лапаючи хвилини
Сховавшись під плащем писатиму картини

Кіселичник ©