лоскочеш руками воду — сміються риби.
а стуляєш вранці гардини — вмирає небо.
як між клавішами у пальцях кружляє незримий
вбивця і миротворець. вибрати треба.
долоні нам невідомі — кімнати темні.
та раптом там є вмикач, тож заходь, не бійся.
гладиш вечірню постіль — і сниться приємне.
стару викидаєш іграшку — вбивця ти. вбивця.
автор: Павло Коробчук
