Орхідея

Покохати тебе,це не просто ідея
Адже ти гарна,як орхідея
Та ні,ти краща ніж ця квітка
Та ти не дівчина,ти сітка
І міцно мене в ній зіжала
І випустила своє жало
Відпустила потім звісно
Та без тебе мені тісно
Жити,жити в світі цьому
Де не потрібен я нікому
І сам не знаю де я
І тільки ти моя орхідея
Прийдеш ти до мене полем
Розділиш тяжку мою ношу
Розділиш радістю і болем
Тільки як траву докошу
І взявши в руки орхідею
Знову йду я поруч з нею
Та на шляху усе частіше
Разом нам тільки гірше й гірше
Та раптом зникло в не відомість
Все погане а на томість
Появилось із не звідки
Промінь сонця з тої квітки
І той промінь в мене лине
І вже ніколи не покине
Коли ми разом,для нас не має меж
Адже я бачу біля мене цвітеш
А раптом,до мене вона зав’яне
І попаду у вічнії кайдани
Та не піду шукати іншу
Не важливо що є десь галерея
Бо не знайти за тебе ліпшу
Ти така одна моя орхідея

19 08 12 02-27