Зрозуміти мене непросто,
Та ти просто мене зрозумій.
Я – маленький забутий острів
У країні розбитих мрій.
Там минають мене гольфстріми,
Рай-ріка між долин не тече,
Сонце, вкрадене херувимом,
І не гріє, і не пече.
Там завжди злотосяйна осінь,
Хоч прекрасна, та все ж щемка.
Там думки мої ходять босі
По тернистих моїх стежках.
Стань моїм пресміливим гостем,
Крізь земні й неземні світи
Відшукай мій маленький острів
Й знову сонце мені засвіти.
автор: Оля Зайцева
