Засни, моя гордість! Не час!
Назад забери свої руки!
Спинися! Бо ти кожен раз
Підписуєш все на розлуки.
Ти сковуєш моє життя,
Пунктиром малюєш стандарти,
Лишаєш лиш біль, каяття…
Не рви мою душу, не варто.
Я змучилась від міркувань,
І серце не має спокою.
Ти краще надією стань
Й веди мене вслід за собою.
автор: Оля Гірняк
