машиною часу до мене приїхав Колишній.
а я не чекала… а я заплітаю Майбутнє у коси.
цілуй мене Зараз! бо як не Тепер, то коли ще?
бо де, як не тут, у Міжчассі, нам Вічності досить?
машиною часу завжди приїжджають обранці.
чекай – не чекай і плети – не плети свої коси…
твій суджений з’явиться Впору – вночі а чи вранці,
і ти не питатимеш навіть у себе: “а хто це?”
машиною часу до мене приїхав Майбутній.
а я так чекала! а я розплела вже усі свої коси…
цілуєш Назавжди, цілуєш мене незабутньо –
як добре, що вмієш прийти Позачасовим гостем.
автор: Ольга Мацо
