Олеся Венгринович – Так і сиділи, за руки взявшись.

  1. Поезія
  2. Живі Вірші
  3. Олеся Венгринович – Так і сиділи, за руки взявшись.

Так і сиділи, за руки взявшись.
На підвіконні твоєї мудрості

Не розминувшись і не піддавшись
Не подавившись твоїй присутності.

Я все мовчала. Це так не схоже.
Пам’ять збирала твої уроки.

Я знов спізнилась. Прости! О, Боже,
Спізнилась жити на кілька років…

автор: Олеся Венгринович

Так і сиділи, за руки взявшись.

Меню