Оленка Високолян – Приречена на зиму…

Ну все, здаюсь
Не буду битись і пручатись.
Для тебе безперечно –
плюс,
Що я мінятиму свій статус.
Бо я приречена.
І це, погодься… романтично.

Ну все, не буду опиратись,
Хоча за руку ще тримаю
Листопад.
Астральне сяйво залило до краю.
«Вона приречена» – бурмоче нетверезий авангард

Таки приречена на… зиму,
На сніги,
На цитрусові ночі і світанки,
На пахощі солодкі і незримі…
О боги!
І я пред вами полонянка,
Нар`ечена-приречена,
….Незрима…

автор: Оленка Високолян

Приречена на зиму…