В Бахчисараї зацвітають абрикоси
І знову заспіває муедзін,
Татарка заплітає довгі коси,
Присівши на уквітчаний ослін.
У тих садах іще нема солдатів,
І тихо шепче байку чайхана,
І що несе у дулах автоматів,
Розпустна і скривавлена війна?
Заплачуть білим цвітом абрикоси,
І випаде весняний білий сніг-
Впаде татарка, мов холодні роси
На рідний закривавлений поріг.
А поки що там вітер волю носить,
І хай так буде, Боже, на віки.
В Бахчисараї зацвітають абрикоси –
А не могили і пластмасові вінки…
автор: Олег Правда