Олег Правда – Nature morte

Я подарую тобі мертві квіти, не живі.
Я подарую їх, бо я любить тебе не буду.
Вони стерильні – не старі та не нові,
Від аромату їх ніскілечки не нудить.

Я не кохаю вже три місяці та день.
Я не кохаю вже. І майже третє літо-
У сни мої, в ту муку для очей,
До мене ходять посивілі, мертві діти…

І вже не дихаю, та п’ю іще вино,
Я все не вип’ю і залишу ще на донці.
Мені сьогодні не вмирати все одно-
Це робить кожен день за мене сонце…

автор: Олег Правда

Nature morte