Попри всі заборони, я перейшов межу,
не керуючись совістю і не керуючись правилом.
Те що мав – не беріг, та й зараз не бережу
і від цього, здається, всере́дині все
заіржа́віло.
Все рідше поезія ловить мене у тенета
і рими не є вже такою терпкою спокусою.
Я шукав у будинку душі себе, як поета
та кожного разу, чомусь, помилявся
адресою.
Я навіть не з тих, кого можна назвати дорослим
і все рідш помічаю холодний туман над озером.
Я дзвонив навмання, шукаючи музу наосліп,
а у відповідь чув лиш: “Ви помилились номером…”.
«Ви помилились номером…»
«Ви помилились …»
автор: Олег Підфігурний
