Оксана Боровець – Там, де у когось крила, у тебе – лікті.

“Добре б зараз знову опинитися у себе вдома і щоб війна скінчилася.
Але у тебе більше немає домівки. Спочатку треба виграти війну,
раніше цього додому не повернешся.”
© Ернест Хемінгуей, «По кому подзвін»

Там, де у когось крила, у тебе – лікті.
Там, де хребти у інших, у тебе – криця.
Сплять на порозі равлики перелітні.
Той, хто тебе боявся, тебе боїться.

Хто за тобою плакав – і досі плаче.
Місяць за місяць зійде удруге вповні.
Голову сріблить. Сни набувають значень.
Яблука тут червиві, відтак – червоні.

Там, де раніше стегна, допіру стигми.
Літо минає – пишеш в листах додому.
Той, хто стріляє в тебе, тебе й нестиме,
Наче сльозу на вилиці невагому.

автор: Оксана Боровець

Там, де у когось крила, у тебе – лікті.