Вуста п’янкі, як ягоди у червні,
Палають очі сонячним вогнем,
Мені її із пам’яті не стерти,
З душі ніяк не вирубить мечем.

Тендітні руки – лози винограду,
Гладке волосся – ніжне наче шовк,
Під вікнами співаю серенаду,
До її серця перший роблю крок.

Вона прекрасна ніби та троянда,
Яка росте під вікнами в садку,
Красива, ніжна, добра, незрівнянна,
Її одну я ластівку люблю!

автор: Ілля Манченко (16-17.02.13)

Меню