Стоїть могила серед поля,
Чи вояка УПА, чи козака,
Він здобував країні волю,
А смерть напевно тут його знайшла.
Я перед нею на колінах,
На неї квіти виклав польові,
Вона укрита вся полином,
Співають пісні тихо солов’ї.
Ніколи він вже не почує,
Знайомих слів, знайомих фраз,
Тепер навіки тут ночує,
Про нього нагадав невплинний час!
автор: Ілля Манченко (26.03.13)