Не зрозумілі стосунки, але все ж кохаю
Та не міняє нічого, та чашка гарячого чаю.
І хочеться випити, але нажаль не можу
Пообіцяла ж тоді, і дурниць робити не мушу
Але тобі вже байдуже, на мене і все що зі мною
«Не будемо разом!» – ці слова до болю
Проникають в підсвідомість, але не підкоряють розум
Відмовляюсь й думати, що більше ми не разом
Питання друзів, такі важкі, і недоречні
Набридли їхні поради безкінечні
Не можу зрозуміти, яка насправді дійсність
Немає відповіді, це з твого боку підлість.
Я хочу правди, хочу пізнати реальність
Що ти відчуваєш, в реалі, а не набридлу віртуальність
Щоб був справжній зі мною, я маю право знати
Що буде далі з нами, як далі з цим всім жити.
автор: Альона Угрин