Сьогодні я вже трішки не та,
Складаю у рими інші слова.
Тепер ні про що я не шкодую,
Я просто вперед до щастя крокую.

Тебе не тримаю: хочеш – іди,
Й мене остаточно вже відпусти.
Життя має бути наповненим щастям,
Я більше не та,хоча й досі Настя.

Бути такою зовсім не важко,
Для себе придумаю власну я казку.
І буду писати знову вірші,
Але уже інші,уже не тобі…

автор: Н.Антосина

Меню