Озветься час рядочками пера,
Втечуть слова прогалинами клітки.
І на душі потріскає кора…
Я не спішу нікуди і нізвідки.
До мене хтось під вікнами ходив.
Я не відкрив, а він чекав недовго.
Дивився час на паперовий дим,
Забув мене, кудись собі почовгав.
Я ніч списав на аркуші А-3,
Але печаль не зміряєш листами.
Хтось подзвонив. Я знову не відкрив.
Тонка печать накладена не нами.
автор: Назар Скалюк