Наташка Житко – Нічне місто за вікном швидкого авто

Нічне місто за вікном швидкого авто
Наче кадри пролітають, як у кіно
Легкий подих вітру розвіє волосся
Дотик рук, ніжний погляд – усе збулося!

Стара музика навіє океан думок
Все, що було до нього – усе на замок
Стрілка спідометра долітає до ста
Ніби у морі торкаєшся дна

Краєм душі задіваєш струни,
Ніби розкидані по пляжу руни
Порцію щастя ховаєш під ребра,
Тихо увійшовши у мій Антверпен.

автор: Наташка Житко

Нічне місто за вікном швидкого авто