Світ перетворився на яблуко
і от – от впаде мені на голову
я ходжу колами.
скажи, хто вколе мені тепер твої ноти?
як же нам бути разом, коли всі без винятку проти
проти цілої верстви, прошарку чи когорти
скажи, на якого чорта..
ти мені здався.?
ти ж не залишаєш жодного шансу.
жодного слова
знову
почуття вириваєш ти з коренем
і вже хворі ми
як же цю зиму ми переборемо,
якщо обговоренню твої рішення не підлягають
такі як ти! ..мене нищать, трощать, ламають,
але лиш до таких слабкість я маю
сама розумію
сама все знаю
лиш я відповідаю за тих, кого обираю.
але чомусь серце моє лине
до тих, хто готовий стріляти в спину
хто виймає усю серцевину
після яких з піщинок,
атомів
себе доводиться ліпити, складати, збирати
усе заново розпочинати
з поганого фінішу, з іншого старту..але
чорт забирай, знаєш
ця любов таки того варта!)
автор: Наталя Климюк
