Наталія Крісман – Прозріти б вчасно!

  1. Поезія
  2. Живі Вірші
  3. Наталія Крісман – Прозріти б вчасно!

Так, все було,
Усе було колись –
Добро і Зло, які в одне сплелись,
Як інь та янь у вічній круговерті
Життя і Смерті…
У лоно дня
Тінь ночі проникає,
Ми навмання
Блукаєм в лабіринтах,
Що Хтось колись
Воздвигнув нам… Інстинкти
Штовхають люд у прірву
(Чи до неба?) –
Хто з нас в що вірить,
В чім кому потреба…
Комусь закон –
Мовчазно гнути спину,
Неначе раб, терпіти у покорі,
А хтось не забуває, він – Людина,
І гордо підіймає погляд вгору.
Комусь кінець –
Для іншого початок,
Новий виток углиб бездонну Суті.
Мабуть, Творець
Нас прагнув щось навчати,
Чого? – збагнути б…
Неосягненна логіка життя:
Я – цілий всесвіт,
Всесвіт – сонми Я,
Та в кожнім з Я життя дорога власна…
Прозріти б вчасно!

автор: Наталія Крісман

Прозріти б вчасно!

Меню