Наталія Крісман – Де ж ви, народу подвижники, де кобзарі наших мрій?

Правила “вилами писано”
Тими, хто п’є нашу кров,
Дух наш свобідний затискують,
Прагнуть загнати в ярмо.
Док’ ми мирились з поразками
Й меч не торкався руки –
Мали “месій”, що під масками
Носять личину вовків.
Звали нас “бидлом, отарою”,
Пам’ять стираючи вщерть,
Ситились нашими чварами,
Прагли щораз нових жертв…
Довго покірно мовчали ми,
Кров’ю стікаючи з ран.
Може, не наші це правила,
Їх вже міняти пора?!
Воля стає щораз ближчою,
Серце пульсує – “Прозрій!”.
Де ж Ви, народу Сподвижники?
Де Кобзарі наших мрій?

автор: Наталія Крісман

Де ж ви, народу подвижники, де кобзарі наших мрій?