Людська іронія, властива неживому,
Лунають постріли з глибин забутих міст.
Присвячуєм своє життя чужому
І забуваєм про Великий піст.
Маленьке місто… В нім великі люди
Крокують сміло в світовий прогрес,
І стомлені актори Голівуду
Чашкою кави відпускають стрес.
Чужі обличчя. У серцях їх стріли.
Забуте місто хрестиком позначу:
Місто, в якому я тебе зустріла,
Що стало містом – у якому втрачу…
автор: Настя Лаврінчук
