Надя Ковалюк – Нежданна зустріч…Ні про що розмова.

Нежданна зустріч…Ні про що розмова,
а серце б”ється так,як і колись.
Як діти зачарованого кола:
зустрілись ми,щоб знову розійтись.

Це так безглуздо – в душу заглядати,
коли єдиний вихід – утекти.
кому потрібні із піску палаци,
якщо від них два кроки до води?

І як же ми з тобою умудрились
з”єднати протилежні полюси?
Колись ми одночасно застудились
і ліків,видно,досі не знайшли…

Безглузда зустріч…В щічку поцілунок…
І все-таки.любов – шалена гра:
всього один мізерний прорахунок –
і от тобі будь ласка – пий до дна…

Коли повз вухо пролітає куля –
то щастя суть – залИшитись в живих,
коли ж не відпускаємо минуле –
то не пускаєм щастя й на поріг.

автор: Надя Ковалюк

Нежданна зустріч...Ні про що розмова