На хмарах-конях янгол в небі скаче,
перевертає місяць горілиць
і сни із нього струшує дитячі
на крила найбіліших в світі птиць.
Летять вони крізь зоряні фіранки,
крізь тіні блідолицих ліхтарів,
щоб білосніжним дотиком до ранку
у снах казкових гріти малюків.
Ти зморено притулишся до серця,
розвіють руки мамині печаль
й мелодією спокою пройдеться
по струнах ночі зоряний скрипаль.
Притихне світ, лиш дихатиме вітер
й туди, де в небі янголи не сплять –
крізь ніч нестиме мамину молитву
за мирний, тихий сон своїх малят.
В сузір’я зорі вляжуться, як пазли,
розливши з неба тишу через край,
і якось так спокійно і одразу
заснемо ми з тобою. Баю-бай….
автор: Надя Ковалюк
