Надя Ковалюк – Хороший мій… Недавно ще коханий…

Хороший мій… Недавно ще коханий…
Із волошковим полем у очах.
Колись твій образ срібними нитками
Вплітався в моє серце по ночах.

Далекий мій… Приніс ти стільки болю,
Що вистачить на декілька життів.
Та не була б застужена тобою –
Ніколи не писала б я віршів.

У них – мої надії розіп”яті,
Які відчутні в кожному рядку.
Якби ти Музу міг мою впізнати –
Була б вона в терновому вінку.

Забутий мій… Відірваний від серця…
Не треба… Не читай моїх віршів,
Бо в душу твою знову заплететься
Моя душа, яка поміж рядків.

Ти вже не зможеш цього не відчути
І житимеш на острові жалю…
Хороший мій… Далекий мій… Забутий…
Тож прощавай… Цілую… Не люблю…

автор: Надя Ковалюк

Хороший мій... Недавно ще коханий...