Чому з тобою, наче на дуелі?
Не стати б твоїм ворогом лишень.
Я зачиняю в серце своє двері,
Ховаючи його, як ту мішень.
Ти цілишся образами, словами,
Шукаєш найболючіші місця.
Скажи мені, що сталося між нами:
Кінець кохання, чи банальна гра?
Чому з тобою, як на полюванні?
Де ти – мисливець, твоя здобич – я…
Напевно, ця дуель буде остання.
Між нами розпочалася війна…
Биття сердець – мільйони за хвилину,
Здається, ось натиснеш на курок…
І точне попадання… вистріл в спину,
До мого серця-проїздний квиток…
І від твого кохання – тільки порох
Осів на серці,як брудна вуаль…
Так сталося,що я тепер – твій ворог.
На все життя… на вічність… і на жаль.
автор: Надя Ковалюк
