Дай кохання твоєго нап’юся,
Раз зустрітись звеліла нам доля,
Дай хоч в очі твої подивлюся,
Я таких ще не бачив ніколи.
В моїм серці і віра і вірність,
В твоїм – гордість, яку не здолати,
А в руках моїх ласки і ніжність,
Їх я мрію з твоїми з’єднати.
Не цурайся мене, я боюся,
Як звела, так розкине нас доля,
Дай хоч в очі твої подивлюся,
Я таких ще не бачив ніколи.
автор: Михайло Павлів